Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (16) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (32) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Поспєлов С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Семенов С. О. Водорозчинний концентрат – фітогеник для стимуляції репродукції свиноматок та технологічної адаптації поросят [Електронний ресурс] / С. О. Семенов, З. Г. Троценко, С. В. Поспєлов // Свинарство. - 2013. - Вип. 63. - С. 63-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2013_63_14 | ||
| 2. | 
Шершова С. В. Вплив екстрактів ехінацеї пурпурової на проростання пилку тютюну крилатого [Електронний ресурс] / С. В. Шершова, В. М. Самородов, С. В. Поспєлов // Вісник аграрної науки. - 2013. - № 5. - С. 23-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2013_5_6 | ||
| 3. | 
Поспєлов С. В. Морфометричні параметри насіння представників роду Echinacea Moench та їхній зв’язок з агрометеорологічними чинниками [Електронний ресурс] / С. В. Поспєлов // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2015. - № 3-4. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2015_3-4_9 | ||
| 4. | 
Григоришин Є. В. Закономірності росту надземної фітомаси ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) прегенеративного періоду онтогенезу [Електронний ресурс] / Є. В. Григоришин, С. В. Поспєлов, О. Ф. Гордєєва // Наукові горизонти. - 2018. - № 7-8. - С. 107–115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2018_7-8_18 | ||
| 5. | 
Опара М. М. Постаті завідувачів кафедри землеробства і агрохімії ім. В. І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії в історичному аспекті (до 90-річчя заснування кафедри землеробства і агрохімії ім. В. І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії) [Електронний ресурс] / М. М. Опара, С. В. Поспєлов // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 4. - С. 221-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_4_40 | ||
| 6. |
Поспєлов С. В. Оцінка біологічної активності фітолектинів пшениці озимої [Електронний ресурс] / С. В. Поспєлов, Л. В. Чеботарьова, Г. Д. Поспєлова, А. О. Корнієнко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 4. - С. 73-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_4_11 У результаті експериментів встановлено, що фітолектини, виділені з пшениці озимої у фазі повної стиглості (насіння, солома, полова) мають біологічну активність. Біотестування проводили шляхом проростання насіння крес-салату в діапазоні розведення сполук 1,0 - 10<^>-12 | ||
| 7. | 
Поспєлов С. В. Оцінка посівних якостей насіння ехінацеї залежно від їх травмування [Електронний ресурс] / С. В. Поспєлов, Г. Д. Поспєлова // ScienceRise. - 2019. - № 2-3. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2019_2-3_9 | ||
| 8. |
Поспєлов С. В. Продуктивність культур у короткоротаційних сівозмінах залежно від обробітку ґрунту й удобрення в умовах Лісостепу України [Електронний ресурс] / С. В. Поспєлов, Л. М. Левченко, Т. О. Чайка, А. А. Перепелиця, В. О. Шандиба, К. М. Попова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 4. - С. 69-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_4_10 Уперше для умов Лівобережного Лісостепу України у тривалому стаціонарному досліді на чорноземі типовому слабкосолонцюватому встановлено вплив способів обробітку грунту на продуктивність цурових буряків, урожайність озимої пшениці, ячменю й еспарцету залежно від фонів їх удобрення в короткоротаційних сівозмінах. Подальшого розвитку набуло питання впливу способів основного обробітку грунту на водні й агрохімічні його показники, науково обгрунтовано проведення плоскорізної оранки, комбінованого обробітку грунту на фоні застосування органічної та мінеральної системи удобрення. Виявлено особливості процесів формування фітоценозів цукрових буряків, озимої пшениці і ячменю, поширення в них хвороб залежно від обробітку грунту і доз удобрення. Значна роль у підвищенні продуктивності цукрових буряків, озимої пшениці, ячменю й інших культур сівозміни належить ефективному обробітку грунту й удобренню, що впливає на забезпечення рослин вологою і поживними речовинами упродовж їх вегетації, на формування фітосанітарного стану посівів. Вивченню цих проблем були присвячені дослідження В. Ф. Зубенка, М. К. Шикули, О. Г. Тараріко, А. Д. Балаєва, А. М. Малієнка, С. П. Танчика, Ю. П. Манька, В. М. Якименка, Л. А. Барштейна, І. С. Шкаредного, І. Д. Примака, Я. П. Цвея та інших. Наразі для різних зон бурякосіяння України застосовуються різні системи обробітку грунту й удобрення цукрових буряків і інших культур зерно-бурякової сівозміни, які змінюються і удосконалюються, зважаючи на ефективність обробітку грунту та правильний розподіл добрив між окремими культурами в полях сівозміни, а також природно-кліматичні умови конкретного району. Водночас у короткоротаційних сівозмінах система обробітку грунту залежно від системи удобрення як під цукрові буряки, так і під озиму пшеницю, ячмінь, розроблена й вивчена ще недостатньо. Залишається нерозв'язаним питання ефективності плоскорізного обробітку грунту, оранки, комбінованого його обробітку відповідно до чергування культур у короткоротаційних сівозмінах. На розв'язання цих актуальних питань і були направлені наші дослідження. Польові дослідження проводили у стаціонарному досліді Веселоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України упродовж 2013 - 2016 рр. у короткоротаційних зерно-бурякових сівозмінах із різними способами основного обробітку грунту під цукрові буряки, озиму пшеницю, ячмінь і еспарцет залежно від фонів їх удобрення. Основним методом досліджень був польовий стаціонарний дослід, який доповнювався аналізами за загальноприйнятими в агрохімії, рослинництві та землеробстві методиками. Станція територіально розміщена в Семенівському районі Полтавської області в Південно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. У короткоротаційній плодозмінній сівозміні проведення оранки на глибину 30 - 32 см під цукрові буряки і плоскорізного розпушення на 20 - 22 см під зернові культури на фоні унесення під буряки N | ||
| 9. |
Поспєлова Г. Д. Ефективність фунгіцидного контролю домінуючих хвороб томатів [Електронний ресурс] / Г. Д. Поспєлова, Н. П. Коваленко, Н. І. Нечипоренко, С. В. Поспєлов, І. А. Поляков, В. Ю. Тур // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 4. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_4_11 Досліджено особливості поширеності та розвитку альтернаріозу (Alternaria solani) і фітофторозу (Phytophthora infestans) на рослинах томатів сорту Малинове віканте протягом вегетації в 2019 - 2020 рр. на виробничих плантацій. Визначено вплив гідротермічних умов на поширеність і розвиток домінуючих хвороб томатів у Лісостеповій зоні України. Відмічено, що погодні умови 2019 р. (чергування спекотної посушливої погоди з дощами і рясними росами) сприяли поширеності альтернаріозу: у фазі цвітіння - 12,3 %, у фазі плодоношення - 26,3 %. При цьому інтенсивність розвитку хвороби в період формування плодів досягла максимального значення 32,3 %, що на 12,5 % вище, ніж у фазі цвітіння. З метою контролю альтернаріозу і фітофторозу на томатах сорту Малинове віканте досліджено дію фунгіцидів різних хімічних груп. В якості еталона обрано препарат Ридоміл Голд МЦ 680 г/л WG, (металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг), ефективність якого порівнювалася з більш сучасними препаратами: Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (піраклостробін, 40 г/л + диметоморф, 72 г/л) та Консенто, 450 г/л к.с. (фенамідон 75 г/л + пропамокарб-гідрохлорид, 375 г/л). Досліджувані фунгіциди характеризувалися високою фунгістатичною активністю, однак збудники альтернаріозу і фітофторозу виявляли різну чутливість до діючих речовин. У захисті рослин проти фітофторозу більш ефективними, у порівнянні з еталонним препаратом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г. виявилися Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (пригнічував розвиток хвороби на 78,5 %) та Консенто, 450 г/л к.с. (пригнічував розвиток хвороби на 85,2 %). Аналогічна тенденція прослідковувалася відносно альтернаріозу: найбільш ефективним був препарат Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., технічна ефективність якого становила 83,4 %. Даний показник на 23,6 % вищий, ніж у еталону. Ефективність фунгіциду Консенто, 450 г/л к.с. дещо нижча (на 4,5 %), ніж у Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., але на 28,1 % вища порівняно з фунгіцидом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г. (59,8 %). Проведені дослідження підтверджують специфічну активність обраних фунгіцидів відносно хвороб, які спричиняються нижчими (Phytophthora infestans) і вищими (Alternaria solani) грибами. Аналізуючи склад комплексу діючих речовин обох досліджуваних препаратів, зроблено припущення, що зазначена специфічність забезпечується поєднанням двох діючих речовин: для Кабріо Дуо - піраклостробіном і диметоморфом, а для Консенто - фенамідоном і пропамокарб-гідрохлоридом. Дещо нижча ефективність препарату Кабріо Дуо, порівняно з Консенто, може свідчити про формування резистентності у популяції збудника фітофторозу відносно стробілуринової діючої речовини, тоді як у фунгіцида Консенто проявилася синергія діючих речовин, що підвищило сумарну фунгітоксичну дію препарату і відповідно технічну ефективність. Порівняно низька технічна ефективність Ридомілу Голд можливо пов'язана з формуванням резистентності збудників фітофторозу та альтернаріозу до металаксилу-М і манкоцебу. | ||
| 10. | 
Поспєлов С. В. Посівні якості насіння ехінацеї залежно від його травмування [Електронний ресурс] / С. В. Поспєлов, Г. Д. Поспєлова // Вісник ХНАУ. Серія : Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. - 2015. - № 1. - С. 113-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_roslyn_2015_1_15 | ||
| 11. |
Поспєлов С. В. Посівні якості насіння лікарських рослин залежно від їх стратифікації [Електронний ресурс] / С. В. Поспєлов, М. М. Опара, К. С. Панченко, В. М. Здор, В. Я. Солоп // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 1. - С. 156-162 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_1_21 Досліджено посівні якості насіння лікарських рослин: калачиків лісових (Malva sylvestris L.), ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L. Moench.), ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) та волошки синьої (Centaurea cyanus L.) залежно від дії стратифікації при температурі +3 <$E symbol Р>C протягом 15, 30 та 45 діб. Контролем слугувало насіння, яке зберігалося такий же термін за температури +20 <$E symbol Р>C. У насіння калачиків лісових після стратифікації тривалістю 15 діб енергія проростання суттєво зростала на 65,6 %, а лабораторна схожість - на 46 % відносно контролю; більш тривале витримування насіння було малоефективним. У ехінацеї пурпурової стратифікація суттєво збільшила вказані показники. Енергія проростання зросла на 9 - 20 % і становила 78 - 82 %, а енергія проростання - на 10,2 - 13,4 % і досягла 93 % після 45 діб стратифікації. Внаслідок стратифікації насіння ехінацеї блідої енергія проростання через 15 діб зросла в 1,3 раза (до 72 %), через 30 діб - в 1,36 раза (до 79 %), а через 1,5 місяця - в 1,26 раза (до 82 %) відносно контролю. Такі закономірності простежувалися і при визначенні лабораторної схожості. Дослідження насіння волошки синьої свідчать, що стратифікація протягом 15 діб не призвела до суттєвого збільшення як енергії проростання, так і лабораторної схожості. Більш тривалий термін дії понижених температур призвів до суттєвого збільшення енергії проростання на 7,5 - 10,0 %, і недостовірно вплинув на лабораторну схожість (+3,4 % - +5,7 % до контролю). Вивчення впливу стратифікації на насіння звіробою свідчить, що після 15 - 30 діб стратифікації енергія проростання збільшилась на 2 - 3 % до контролю, а через 45 діб - на 13 %. Лабораторна схожість зросла в 1,05; 1,09; 1,18 раза відповідно, що свідчить про ефективність витримування насіння звіробою 1,5 місяця при понижених температурах. Зроблено висновок про ефективність застосування стратифікації насіння лікарських культур. | ||
| 12. |
Поспєлов С. В. Моніторинг хвороб кукурудзи в умовах Полтавського регіону [Електронний ресурс] / С. В. Поспєлов, Г. Д. Поспєлова, Н. І. Нечипоренко, Н. П. Коваленко, В. В. Охріменко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 3. - С. 37-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_3_6 Останніми роками простежується тенденція до підвищення фону температур повітря протягом року, різкого коливання вологості, прояву екстремальних погодних явищ, унаслідок яких рослини перебувають у стані стресу, що призводить до зниження опірності рослин відносно шкідливих організмів. Через це адаптація сільського господарства до сучасних та майбутніх змін клімату має вирішальне значення. В таких умовах максимальна реалізація потенціалу продуктивності рослин і забезпечення високої якості насіння та екологічної чистоти продукції вимагають посилення заходів фітосанітарного контролю в системі інтегрованого захисту рослин. Мета дослідження - проведення фітосанітарного моніторингу посівів кукурудзи гібридів Любава 279 МВ, Білозірський 295 СВ, Солонянський 298 СВ та Дніпровський 257 СВ упродовж вегетаційних періодів 2019 - 2021 рр. у Полтавському регіоні. Для оцінки ступеня ураження листків і стебел кукурудзи (інтенсивність прояву хвороб) використано шкалу, запропоновану Г. В. Грисенком та Е. Л. Дудкою. Виявлено домінуючі хвороби культури: пухирчаста і летюча сажки, фузаріозна коренева гниль і фузаріоз качанів. Встановлено ступінь поширеності та інтенсивність розвитку шкідливих організмів на гібридах кукурудзи. Визначено сприйнятливість рослин гібриду Дніпровський 257 СВ до збудника пухирчастої сажки та стійкість до цього типу інфекції гібриду Білозірський 295 СВ. Простежено певну тенденцію до зростання поширеності летючої сажки протягом років досліджень на усіх гібридах кукурудзи. Найменший рівень сприйнятливості відзначено у гібриду Білозірський 295 СВ. За результатами проведеного моніторингу виявлено фузаріозну кореневу гниль на рослинах кукурудзи всіх досліджуваних гібридів, що підтверджує пряму залежність розвитку інфекції від погодних умов. Протягом років дослідження при різних гідротермічних умовах у посівах кукурудзи тестованих гібридів фузаріозна коренева гниль реєструвалася на рівні 1,2 - 4,8 %, що свідчить як про наявність насіннєвої інфекції, так і про високу насиченість фузаріями агроценозів у районі досліджень. Проведений аналіз мікробіоти качанів кукурудзи демонструє суттєву інфікованість зерна грибами родів Fusarium, Penicillium, Aspergillus. Найменший рівень контамінації притаманний гібриду Білозірський 295 СВ при зараженні 22,0 % качанів фузаріями, 1,8 % качанів - пеніцилами, і відсутності симптомів ураження аспергілами. Необхідним є систематичне проведення моніторингу хвороб у посівах кукурудзи з метою планування, розробки і визначення доцільності проведення профілактичних і лікувальних заходів захисту рослин. | ||
| 13. | 
Шершова С. В. Вивчення впливу екстракту ехінацеї блідої на продуктивність ячменю ярого [Електронний ресурс] / С. В. Шершова, С. В. Поспєлов // Таврійський науковий вісник. - 2013. - Вип. 84. - С. 140-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tavnv_2013_84_30 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |